стане рим заморочити хитру, втаємнену гостю.
листя шелестом тихим ця ніч напророчила зустріч.
між розбитих вітрин манекени, тремтячі від злості_
обернулась бо лихом перетину ліній незручність_
стане слів зав’язати вузлами гірлянди нейронів_
випадкові / сполохані свідки, гортайте вже далі_
впився в чорний пісок десь на березі човен харонів,
як з’явився нізвідки_ так щезне_ все інше – деталі_
стане тиші наповнити темінь вібруючу щемно_
безсоромно вдивляється місяця око на жертву_
на гранітні скрижалі одне тільки вбили : “даремно”_
ще одну неприборкану душу Хтось ладиться зжерти_
стане рим заморочити гостю втаємнену, хитру,
стане слів зав’язати нейронні гірлянди вузлами_
по бетонній стіні лабіринту течуть долу титри,
обережно минаючи вічних ілюзій розлами_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797812
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.07.2018
автор: Ки Ба 1