******

Ну  досить  вже  війни  нам  у   віршах.
Тебе  прошу  я,  може,  ще  й  благаю.
Нехай   від  зла  утихомириться  душа.
Бо  ми    дійшли  з  тобою  аж  до краю.

Туман  розсіється,  як  вийде  сонце,
О  Боже!  як  нестерпна  оця  мла.
Проміння  назбираєм  у  долоньці.
В  житті   бракує   сітла  і  тепла.

Любити,  ненавидіти,  прощати.
Це  особисте  діло  кожного  із  нас,
Та  це  пусте:  словами   покарати,
Поповним  словниковий  свій  запас...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797390
Рубрика: Присвячення
дата надходження 28.06.2018
автор: Н-А-Д-І-Я