І знову у нас задощило.

І  знову  у  нас  задощило,
Чи  будеш  Кохана  щаслива?
Поїхала  знову  на  море,
Мене  ж  завжди  тягне  у  гори.

Долати  захмарні  вершини,
З  них  майже  півсвіту  вже  видно.
Якщо  ж  все  пливе  у  тумані,-
Немов  острівці  в  океані.

На  схилах  смереки  й  ялини,
У  квітах  усі  полонини.
Вівчар  на  весь  світ  трембітає,
Про  те,  як  дівчину  кохає.

Достигли  чорниці  й  малини,
Там  знітом  покриті  всі  схили.
Десь  Беркут  високо  літає,
Отара  іде  вгору  плаєм.

Як  Сонце  за  гору  сідає,
Півнеба  багряним  палає.
Красу,  як  таку  не  любити,
Лиш  в  мирі,  хотілося  б  жити...

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797305
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.06.2018
автор: М.С.