ЗАМІНЕНИЙ І НЕПОВТОРНИЙ

Можна  всіх  замінити,
Неповторних  –  ніколи…
Можна  звикнути  й  жити
І  ридати  в  подоли*.

Білий  був,  буде  чорний,
Був  один  –  буде  другий,
Та  лише  неповторний
Викликатиме  тугу.

Не  потрібно  міняти,
Якщо  є  сокровенне.
Хіба  хоч  порівняти,
З  чимось  іншим  –  вогненним.

Можна  світ  поміняти…
Неповторне  залиште,
Його  треба  цінити  -
Неповторний  -  не  лишній.

                                                                               Подол*    -  тут  спідниці,  сукні…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797236
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.06.2018
автор: Віталій Назарук