Цей запах півоній - парфуми червневі.
Ще трохи, ще трохи, - і все облетить.
А зараз пелюстки шепочуться з небом -
Наповнюють щастям кожнісіньку мить.
Симфонія величі. Розкоші балу.
У квітах звичайних - безмежжя краси.
Вони ще з дитинства так радо вітали!
Навчилася слухать квіток голоси.
І дякую Богу за пахощі раю,
Творіння сакральне, чуття неземне.
Якщо вже у світі ніхто не кохає -
Півонії, впевнена, люблять мене!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797189
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2018
автор: Валентина Голубівська