УТРАТА, БІЛЬ І СЛЬОЗИ

Місто  не  спить  вночі,
Гоїть  у  серці  рани.
Сльози…  Проте  мовчить,
Зболене  прапорами.

Плачуть  і  небеса,
Знову  приймають  сина,
Вороном  біль  звиса,
В  небо  веде  стежина.

Далі  болить  війна…
В  церкві  іде  прощання…
Це  не  його  вина  –
Стежка  його  остання.

Ось  і  салют…  І  все…
Доня  уже  без  тата,
Хмара  дощі  несе…
Смуток  пече  –  утрата.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796992
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2018
автор: Віталій Назарук