НАША СТАРЕНЬКА ХАТА

У  мальвах  старенька  хата,
Стоїть  вже  багато  літ,  
Тут  поруч  журавлик  в  м'яті  -
Весною  калини  цвіт.

До  хати  веде  стежина,
Де  бджоли  в  садку  гудуть.
Збирає  вона  родину,
Сюди,  як  на  прощу  йдуть.

У  чоботях  і  босоніж,
В  хурделицю  і  дощі.
Вдягнувши  святковий  одіж,
Знаходять  тепло  душі.

А  хата  стоїть  старенька,
З  журавликом  під  вікном.
Припудрена  і  біленька,
Де  вітер  із  полином.

Де  завжди  гладишка  з  квасом,
Де  чашка  і  рушники.
Тут  півень  співає  басом,
І  ловлять  тепло  шибки.

Родино,  моя,  родино…
Знов  пустка  і  меркне  світ.
Лише  та  одна  стежина,
Вертає  нас    до  воріт.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796739
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.06.2018
автор: Віталій Назарук