Кохай мене з далекої зорі,
Коли сумую за твоїм обличчям,
Душею у поезій псалтирі,
Допоки небо знову не покличе.
Кохай мене у римах між рядків,
І серце зігрівай холодним ранком.
Бо жити в нім до смерті Ти хотів,
Та душу огорнув немов серпанком.
Кохай мене безмежністю світів,
У листячку дерев,пелюстках квітів.
У невідомий край Ти відлетів,
І став моїм натхненним заповітом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2018
автор: Білий Лотос