Дивна оця істина життя:
Ми бажаєм те, чого немає,
І втрачаєм це без каяття,
Зовсім без жалю і не страждаєм.
Ображаєм тих, хто любить нас.
Думаєм: та що там, все минеться.
Час пройде й гикнеться ще не раз,
Бумерангом в серці відгукнеться.
Час суворий вчитель, не пробачить
За гріхи, що скоєні підчас.
Хай душа черства все ж не заплаче,
Та отрима здачу кожен раз.
Не примусить бумеранг чекати,
Може відплатить за зло й добро.
Лиш потрібно просто добре знати:
Не носіть образника тавро.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796662
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.06.2018
автор: Н-А-Д-І-Я