парафіянин церкви лицедіїв

рясні  дощі  /  холодні  попелища,
безодні  днів  зшивають  зайві  ночі,
зрадливі  сни_  ні  хтиві,  ні  пророчі,
в  зеленогривих  вербах  вітер  свище…

хто  не  в  гробах  -  гризе  граніт  надії,
месій  отари  губляться  в  тумані,
смоли  і  манни  намішав  у  жбані
парафіянин  церкви  лицедіїв…

гіркий  полин  обридлого  свавілля,
як  клин  на  клин  на  риму  рима  _  досить_
змовчи  і  вчуйся,  муза  так  голосить,
як  молода  на  третій  день  весілля…

рясні  дощі  /  даремні  коливання
чатуючого  хиби  метроному,
позбуться  слів  прокислого  вже  жому
й  спини  катарсис  саморуйнування…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796594
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.06.2018
автор: Ки Ба 1