Отримав нині звістку я,
Що ти на морі грієш спину.
Звичайно, у твої літа
Життю радієш неупинно.
Стає примарною війна,
Коли далеко, не за рогом,
Хоча країна в нас одна,
Реально – спільного нічого:
Я – з автоматом на посту
Живу в буденності жорстокій,
А ти - в часину непросту
Сприймаєш дійсність однобоко:
Комфорт, кар’єра, вир подій,
В якому крутишся, мов дзиґа.
Я захищаю спокій твій,
Ти – дбаєш лиш за власне стиха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796548
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2018
автор: Оксана Дністран