В собі ти все зібрала зразу:
Тут погляд сповнений тепла…
Забудеш в ньому враз образу,
А голос – мова джерела.
У тебе серце - сонце наче,
Що розганяє хмари вмить…
Такого раю я не бачив,
В якому хочеться любить.
Пропахше вишнею волосся,
Руки - неначе два крила.
Відчути їх не довелося,
Удаль надія поплила.
Не був я яструбом ніколи,
Бо білим лебедем родивсь.
Під ніжний запах матіоли,
Давно у тебе я влюбивсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2018
автор: Віталій Назарук