Мчать на захід поля буйногриві
Нам навстріч і в обійми вітрів--
Над Поділлям моїм чорнобривим
Шлях Молочний уже зазорів.
Он земля дотягнулась до неба--
Синяв́у позичає річкам,
Росянистої повені стеблам
Й непорочності нашим думкам.
Край доріг в малахітових блисках
На сторожі стоять ясени.
На зелених гілках, як в колисках,
Наколихують спогади- сни.
Розляглись шовковисті долини
З оченятами чистих джерел.
Червоніє намисто калини,
Линуть співи пташиних капел.
Чепурні у садочках хатини,
Хуртовини жоржин край обійсть--
Це Поділля, моя батьківщина,
І гарніших не знаю я місць.
Ти наснага моя, одкровення,
Тихий смуток і радість без меж.
Ти єдиний причал, сокровенний,
І у сни мої, знаю, прийдеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796476
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.06.2018
автор: Valentyna_S