Мов землетрус, трясе війна країну,
Обтрушуючи кращий плід і цвіт,
І той, для кого мати Україна,
Пішов, щоб захистить її і світ.
Пішов туди, ізвідки не вертають,
Своїм життям наблизити щоб мир,
Де тільки чорні ангели літають
І рвуться душі воїв крізь дими.
Пішов туди, щоб чорнотінню стати,
Понад країною розправивши крило,
Щоб молодим на всі віки зостатись,
Пройшовши пекла чорного полон.
Ішов туди, здавалось, ненадовго
В полоні мрій, простих земних бажань,
Та зрадила солдата його доля.
Хоч вірною лишилася душа.
Оплакує синів своїх країна
І молиться за перемогу й мир.
Хто війни почина, від неї й згине!
Прорветься мир і світло крізь дими!
25.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796334
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.06.2018
автор: Ганна Верес