[i]Круги на воді - мішки під очима,
скрипнуло життя за дверима,
і вечір настав, наче вирок,
і літам вже далеко за сорок...
І серце місцями так защемить,
але досить жа́лю того...Цить.
Бо сам ще пручаюся серед ілюзій,
по шибках грюкають спогади - друзі.
Й дощ наливає пляшку, мов ви́на,..
За вас мої любі, до самого дна !
Ви то усе, що лишилось мені
у якості найближчої рідні...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796097
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.06.2018
автор: Мандрівник