Гляди сюди, гляди чи це бува не ти
збираєш про неї спогади.
про неї одну, тим не менш - в множині.
Хороші книги, смішні тіла - все як треба.
сплюнь оце, оце лизни, опусти-підніми, грюкни дверима
Так, все як треба і все як треба одне.
Ой Назар, припини.
Не зважай, щовечора-на світанку все ж змінюється однозначно.
м'ясо перетворюється в м'ясо.
Головне - виокремлюй своє.
їстивне стає липким і навпаки - таке собі маскування.
та ти не ти, якщо виріс гурманом.
Тому все ж, краще припніть мене до щогли, або я битиму доки моя арифметика ударів не витрясе з мене пробач, пробач,
гляди!:
Відтята рука, ожина,
скринька з лебедями,
декілька щоденникових сторінок історій.
Парабола струменю сечі(відійшов, щоб перестати тремтіти).
Але щойно стаєш спокійно - знову щоглу!
Гей, гляди, довіряй:
Секс без презерватива - безпечна подорож.
Море вилікує усе. Крім того, вода ж холодна.
Кондиціонер для тканини, шкіра, рейки,
розплавлені бомбардуванням кулі.
Розправлені крила - лети!
Захворювання на букву "с" - лайно, ні, не переніс.
Співай пісень.
Автоматичний дрізд.
йди-на-хуй-білий-гидкий-милий хлопче.
Та солі пеніциліну роблять своє.
Трохи чоловічої ґрації, нових рим і знову той самий ритм:
жарт, скрип, жарт, скрип, жарт, скрип. Терпіння.
Я міг би відкинути вас на стільці й по краплі годувати правдою про своє життя,
подумайте чи інші вчинили б так теж
й чи вам це потрібно?
А поки можна просто покаркати,
бо у печалі також є крила.
Я вірю в терапевтичні засоби.
Піс
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796074
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 18.06.2018
автор: NazarCrash