Якби мені іще вдалося,
Зорати поле навесні,
Життя, щоб нове почалося,
Щоб ще писалося мені.
Щоб українці в своїй хаті,
Були самі господарі,
Щоб шанували батька й матір,
Щоб були люди трударі.
Щоб немовля росло у мирі,
Вночі співали солов’ї,
Щоб люди всі були щасливі,
Добро родилося в сім’ї…
І так з дня в день,так рік за роком,
Було Андрія й Коляда,
Щоб навесні солодким соком,
Береза птахів вигляда.
А після того, як засію,
Щоб вчасно з неба йшли дощі,
Щоб не чекали ми Месію,
Бо наш Месія у собі,
Коли багато вродить поле,
В засіки ляже хліб новий,
Війни не буде більш ніколи,
Ми вознесемо хрест святий.
Тоді скажу: - «Життя вдалося!»,
Зберу у хаті весь свій рід,
Із ними Богу помолюся,
Я працював і ось мій слід…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795927
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.06.2018
автор: Віталій Назарук