Підступний спокій

Підступний  спокій  внутрішнього  Я...
Мовчи...Дозволь  собі  хвилинку  тиші.
Замовкли  навіть  хитрі  сірі  миші,
що  на  душі  скребуться....
...Там  зоря
така  яскрава,  ніби  око  неба  
всевидяче,  у  неосяжній  млі...
...Горіти  знов  в  пекельному  вогні
хмільної  пристрасті  була  потреба
колись...
...На  все  свій  час  і  певний  стан
душі  та  тіла,  розуму  й  бажання.
Плекати  мрії,  вірити  в  кохання,
і  на  усе  це  мати  свій  талан.
І  змогу,  ніби  так,  зі  сторони
поглянути  на  все  без  тіні  страху.
І  уперед  (на  старт,  а  не  на  плаху)
пірнути  до  нової  глибини.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795736
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2018
автор: Юлія Сніжна