Ти знайдеш мене там,
Де чорного сонця проміння не гасне.
Де ніколи не настане світанок.
І день не різниться з ніччю.
Все так темно і сумно.
І я тут сама.
Десь невидимі пташки співають.
Пісня їх така сумна,
А чого, сама не знаю.
Тут так тихо і тихо буває в ночі.
Лише ніччю нічого не чути.
Темні тіні відкидає навіть луна.
Все так темно: навіки, навіки.
Для тебе цей світ, стільки барв і краси,
Озирнися лише навколо.
Світла стільки, що хоч очі заплющ.
Та не смій робити ти цього!
Ти дивися і бач...
Все навколо яке?
Коли я тебе запитаю.
Відповідь ти мені, без іронії й брехні,
Бо з народження зору не маю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795528
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.06.2018
автор: Денисенко А.