Естер… Бернард…

[i]коментар  на  твір  [/i]  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795425

Бернард  пише  Естер...  кілька  лиш  рядків
Так  повільно,  з  напрягом,  в  «рулетку»:  хотів  -  не  хотів
Ніби  в  горлі  застряг  і  стоїть  клубок
Може,  зовсім  не  в  горлі  -  у  мозку  жмуток  думок
Певне,  то  й  не  клубок  -  на  руці  надріз
Густо,  чорно  запікся,  загус,  завис  
Як  на  вишні  солодка  в‘язка  смола  
Отже:  бісова  та  Естер  не  хотіла  зла!
Так,  вона  не  хотіла.  А  він  хотів?
Коли  вперше  прийшов,  гладив  хутро  її  котів
Приліпивши  на  морди  запах  «тепер  я  свій»
І  питав  зі  спини,  вкусивши  вушко:  «чи  треба  тобі  такий?»
З  виду  теж,  ніби,  кіт,  а  в  душі  -  їжак  
Як  було  не  кохати  Естер  тій,  скажіть,  люди  милі,  як???
Вибір,  ніби,  і  був,  та  була...  любов
Хто  б  спитав,  що  зробила  б  знову  -  любила  б  знов
Бернард  пише  Естер.  У  кінці  -  запитання  знак
Так,  простіше  йому  не  жити.  А  їй  зараз  жити  як?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2018
автор: Ulcus