Побути б наодинці із собою...
Щоб тільки вітер ніжно плечі обіймав.
І щоб думки ніхто не розганяв,
І щоб душа очистилась сльозою.
Щоб все покласти на свої місця -
І кожну справу на свою поличку,
А, може, трішечки змінити звичку,
Відмовитись від "гострого" слівця.
Згадати все... обдумати життя...
Чи, краще, змусити пошвидше все забути...
Все що було - уже не повернути
Хоч іноді тривожить каяття.
Але минуле марним не було;
Хтось досвіду додав, хтось змусив жити,
А хтось навчив кохати, вірити, любити
І підіймати келиха з вином.
На самоті молитву прокажу...
Подякую... і попрошу поради...
Брехню солодку від гіркої правди-
Уміння відрізнити попрошу.
11. 06. 18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795247
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.06.2018
автор: іванесса