Просто Рожевий Птах... Сусіди в клітках зневажали його і водночас заздрили нетиповій зовнішності . Коли всі сходились дивитись на сварку Левів, він часто залишався сам : походжав туди й звідти , вишкрябував щось дзьобом на стіні вольєру , зависав тонувши у відображенні себе.
Словом – жилось не весело... Однією розрадою був Пітон Павель , його найкращий друг , проте і він не часто виповзав зі своєї нори . Тож , більшість часу Фламінго проводив зі своєю подругою - Самотністю - вибагливою , безжалісною і холодною .
Так йшли дні , тижні . Рожевий Птах втрачав все більше пір`я у сутичках з місцевими . Його очі бачили все менше і менше . Голосу не подавав . Тільки неприродний кашель виринав з його дзьоба .
Якось раз , коли Фламінго спав після безсонної ночі , до нього прикотилось щось кругле . Він не подавав спочатку рухів , навіть очей не відкривав , але потім почав принюхуватись... Цитрус....
...у дівчинки , яка проходила повз , випала Апельсинка і покотилась у вольєр . Мала , навіть цього не помітила...
Рожевий розплющив очі . Перед його головою лежала загублена знахідка . Здивований . Зачарований . Він стояв і споглядав як вона сяє під далеким сонцем . Така досконала , кругленька , пахуча . Вона йому безумовно подобалась . Шкіра , запах , блиск... Птах взяв її і відніс вглиб своєї клітки , до розписаної дзьобом стіни .
З тогу моменту все змінилось . Самотність боялась підійти , коли вони були разом . Павель заповзав частіше , бо дивувався знахідкою Фламінго . Життя набуло нових відтінків . Кожний ранок він прокидався з думкою про Апельсинку...
Проте був один негатив – він боявся зізнатись у своїх почуттях . Боявся сказати , що вона змінила його життя , що кожна секунда проведена з нею робить світ світлішим .
Він любив її . Аж до скону . До останньої пір'їнки на тілі . До останнього подиху .
Та так і не зізнався...
Життя летить швидко , тож зізнавайтесь в симпатіях , коханні , почуттях і не бійтесь відмови .
Найгірше загинути не сказавши ...
Дехто наближається до цього .
13.05.17 ©Стася
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795125
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2018
автор: Моряк