Тепер почав жити потиху,
Немає куди поспішати.
Не стало… Хоч мав колись втіху,
Яку так хотілось кохати.
Ще й нині сниться по ночах,
Яку горну в сні до грудей,
Бачу любов в її очах…
Не судить Бог за сни людей!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2018
автор: СЕЛЮК