І що з того, що йде війна,
І що з того, що гинуть люди.
Ревуть петарди серед дня,
Плюють на право с.чі юди.
В ж.дів талмут, а нам Закон,
У «божих» рай, то нам гибіти.
По протоколиках… пардон,
Вмирають же не їхні діти.
Для них посади і звання,
У них палаци в гоїв буди.
Як більше вкрасти завдання,
Нічим не гребують приблуди.
Обсіли воші, як лупа,
Та скоро будем скавуліти.
В тилу тепер передова,
Напевне досі вже терпіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794170
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2018
автор: Андрій Л.