Послання загарбникам

Для  тих,  у  кого  досі  є  бажання,
Гортаю  сторінки  минулих  літ:
Загарбництво,  кріпацтво  і  повстання,
Коротка  незалежність,  знов  наліт.
Воно  й  не  дивно:  землі  соковиті,
Пий  сповнену  ресурсами  росу!
Талановиті  люди  й  працьовиті…
Ну  як  не  підкорити  цю  красу!
Така  земля  серед  Європи  ласа,
І  знов,  і  знов  сусіди  за  штики...
Та  я  помітив,  що  вони  із  часом
Розвалювались  самі  на  шматки.
Річ  Посполита,  Австрія,  османи,
Імперія  Російська  –  частий  гість.
Нас  поглинали  всі  віки  тирани,
А  їх  зсередини  з’їдала  наша  злість!
Бо  стерти  українців  неможливо!
Що  хоч  робіть,  ковтайте  так  і  сяк!
Козацька  кров  потрапить  в  Ваші  жили,
А  групи  в  нас  не  схожі  аж  ніяк!
Чужий  народ  –  загроза  організму.
Імунітет  безсилий!  Не  уб’є!
Сусіди,  не  страждайте  дебілізмом
І  бережіть  здоров’ячко  своє!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794156
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.06.2018
автор: Сова