Я чула, як старець говорив:
"Не Дай Вам Бог вкрасти ...
Не будьте мерзенні ...
Але якщо обікрали все-таки Вас,
Не засмучуйтеся .... Значить - Ви не бідні ... "
Я бачу мудрість в старечих словах.
Був мудрим це Дід, проживши багато років,
А той хто обікрав Вас - духом убогий,
Йому тепла душі бракувало ...
Ні честі, благородства не мав ...
Брав все чуже, сам дарувати не в силах ...
Його вибачте, не тримайте зла,
Що б образа Вас не погубила ...
Скупі не будьте людям на добро,
Діліться теплотою душі, посмішкою
Що б сказані колись слова -
Не виявилися фатальною помилкою,
Не кажіть в гніві лайливих слів,
Не проклинайте, навіть Вас зрадивших ...
Образи, сльози, біль, нехай понесе -
Осіннім вітром і листям опалим ....
Лана Альтер, 2012
Переклала на українську мову 28.05.18 17.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794082
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.06.2018
автор: Тома