Спинився вітер понад яром
І річеньки лоскотить спину:
То хвилю напинає шатром,
То гладить її мирним плином.
Лишає сонце слід у воді,
А вітер жене його в лузу…
Пістрявий мотиль на лободі
Вінчає красу її сизу…
Підніс ситник стріли угору,
Клинком доторкнувся вітриська.
Комиш, шелеснувши бадьоро,
Збирає тростинове військо…
У спокій вдяглися смереки…
Пробудилась жайвором тиша…
По узбіччі бродять лелеки
І дзьобами сіно ворушать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794029
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.06.2018
автор: Valentyna_S