Прощай, весно!

Весна,  не  взявши  й  пені,
Нас  тішила  нівроку.
Останній  день  на  сцені
Цьогорічного  року.

Є  вартою      овацій
І  не  одної  рими
За  стільки  декорацій  
Із  барвами    живими.

За  те,  що  грала  вміло
Усі  їй  дані  ролі,
Зігріла  кожне  тіло
І  порухами  волі

З  оков  звільнила  ріки,  
Ліси  вдягла  в  пишноти,
В  зело  улила  ліки.
Птахам  купила  ноти.

Я  радо  покавую
Із  нею  на  прощання.
-  О,  весно,  -    їй  скажу  я,  –  
Спасибі  за  старання!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793838
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 31.05.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)