ЖИВА ДОРОГА

сама
себе  
пхаю
до  горба  камінним  лісом
до  крови  сльози  здираю
від  болю  сопраню  басом
дарма
лише  б  не  да́́рма
всі  біди  мої-мо́ї
в  радість  сліпа  ,,казарма,,-
лезо  брехні  німої
рубаю  до  правди  сту́́пні
звисаю  червоно  в  жи́ли
шукаю  слова  доступні  
де  інший  втрачає  сили
така  Жива  Дорога
калічить  грішне  тіло
байдуже
йду  до  Бога
рятую  душу  сміло


30.  05.2018            Португалія

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2018
автор: VIRUYU