Спить Ігор Білозір на Личаківськім,
І Маркіян Шашкевич міцно спить.
Колесса спить, Людкевич і Барвінський
Їм колискову вітер шелестить.
Франко Іван нарешті спати сміє,
Не будить мозок Муза і протест.
Спить Крушельницька – та, що Соломія,
Взяла (Орфей!) співацький Еверест.
Спить Володимир Івасюк – молодик,
Йому б ще гори двигати й річки.
Душа пішла до Божої господи,
А тіло тут, де квіти і свічки.
Микола Кацал спить. А як він вправно
Дудариківцям голос шліфував!
Іваничук Роман заснув недавно.
Своє ім’я бібліотеці дав.
Сплять воїни УПА в могилі братській.
Герої сплять новітньої війни.
Обидва Василі – Сліпак, Кіндрацький,
На сході впали, тут лапають сни.
А скільки б то могли вони зробити
Для України-Мами, для людей.
Пішли на схід країну боронити,
Урвав життя їм ворог молоде.
Провідала могили, поклонилась
Найкращим, що знайшли дорогу в рай.
Думки пекли. Душа сльозами милась.
Колись і я піду за небокрай
Дудариківці – хористи чоловічого хору "Дударик".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793791
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)