Ясен-Трійцею в неділю
Назбирала диво-зілля.
В зелен-ватри вибачалась,
Пісню Господу співала.
Шепотить молитву вітер,
Пригортаю ніжно квіти:
Кожна спомин свій навіє,
І секрет мені відкриє.
Ніби очі у Василька –
Усміхаються васильки!
А трояндочка в долонях,
Щоб була щаслива доня!
Квітку лілії лелію –
Богородиці надію,
Достеменну має силу
Для людей відкритих,щирих!
Пломеніють жарко маки –
В пам’ять давнини відзнака.
Я вплету їх у віночок,
З бою щоб прийшов синочок.
До духмяності жасмину
Гіркоти додам полину,
Для здоров’я – деревій,
Любій мамочці моїй!
Бережи нас, мій віночку
У безмежному цім світі,
Миру дай у краї отчім,
Щоб життю раділи діти!
Всі веснянчині секрети
Збережу я у букеті,
З незрадливою любов’ю
Принесу у дім з собою.
© Тетяна Прозорова
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2018
автор: Татьяна Прозорова ( Танюша Одинцова)