[b][i]
Я маю два прекрасних смуткосмоки,
Що денно прибирають у душі,
На їх потужність не впливають роки -
Такі собі, невтомні мураші.
Один із них - давно доросла доня,
Найкраща квітка у моїм житті.
Її поява - це дарунок долі,
В ній всі надії втілено мої.
А інший смуткосмок - то мій синочок,
Фонтан емоцій в зваженім бутті,
Енергії не має крайніх точок,
З ним неможливо бути в самоті.
Всміхнуся долі, в очі їй дивлюся,
Вона мене шанує - то ж і я.
Низенько їй за діточок вклонюся -
То є мій скарб, в нім вся любов моя.
[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2018
автор: Vita V-D