Із рабства пут прорвалася душа.
Межу подоланно. Та що чекає далі?!
Чомусь тривога все ж не полиша…
Міцніше тисну швидкості педалі...
Куди несе мене моє життя?!
Чи впораюся сама із кермуванням?!
Які попереду чекають відкриття?!
І чи не буде путь розчаруванням?!
Я вирвалась із пут, чи лиш здалось?!
Та ніж, розправилися крила за спиною!
Але чому ж у хорі стоголось
Осудливі слова біжать за мною?!
Нагайками шмагають по душі,
І регіт знавіснілий рве шматками,
А я лечу і долі віражі
В шаленім вирі стеляться стежками…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2018
автор: Наталка Долинська