Всі матері у світі надто схожі:
Єднає їх любов до всіх дітей –
Свої вони, сусідські, перехожі –
Ім’я такої матері – святе.
Й нема святішого від ймення цього,
Бо лиш від них завжди залежить мир…
Спитай, російська мамо, сина свого:
«Коли ж, синок, ми станемо людьми?
За що вбиваєш брата-українця –
Він не прийшов завоювати нас –
Невже не вистача тобі червінця,
Що їдеш воювати на Донбас?
Як будеш в очі Богові дивиться,
Коли настане судний день і час?
Життя дала тобі я – не вовчиця,
Чому ж обрав ти долю палача?
Посіяв хто тобі жорстокість в душу?
За все в житті доводиться платить!
Тому, хто злу в житті своєму служить,
Ніколи Правди не перемогти!»
23.05.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793153
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 25.05.2018
автор: Ганна Верес