«Христос воскрес», – лунає в храмі,
Та я скорблю... душа мовчить:
Світ повний кров’ю і сльозами
І гімн цей перед вівтарями
Так гірко, вразливо звучить.
Якби Він тут, то міг би знати,
Чого досяг наш славний вік,
Як брат зненавидів тут брата,
Як став ганебним чоловік;
Якби Він тут, у пишнім храмі,
«Христос воскрес» почув від нас,
Якими б прикрими сльозами
При всіх ридав би у цей час.
Хай на землі не буде, браття,
Ні владарів, ані рабів,
Хай змовкнуть стогони й прокляття,
І дзвін оков, і стук мечів, –
О, лиш тоді, як гімн свободи,
Хай загримить: «Христос воскрес!»
І нам відкажуть всі народи:
«Христос воістину воскрес!»
Дмитрий Мережковский
Христос воскрес
«Христос воскрес», — поют во храме;
Но грустно мне... душа молчит:
Мир полон кровью и слезами,
И этот гимн пред алтарями
Так оскорбительно звучит.
Когда б Он был меж нас и видел,
Чего достиг наш славный век,
Как брата брат возненавидел,
Как опозорен человек,
И если б здесь, в блестящем храме
«Христос воскрес» Он услыхал,
Какими б горькими слезами
Перед толпой Он зарыдал!
Пусть на земле не будет, братья,
Ни властелинов, ни рабов,
Умолкнут стоны и проклятья,
И стук мечей, и звон оков, —
О лишь тогда, как гимн свободы,
Пусть загремит: «Христос воскрес!»
И нам ответят все народы:
«Христос воистину воскрес!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793141
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 25.05.2018
автор: Валерій Яковчук