Випускникам початкової школи

Чотири  роки,  наче  одна  мить,
вони  пройшли,  пробігли,  пролетіли...
У  грудях  серце  птахом  тріпотить
злетіти  хоче,  рветься  що  є  сили.
Адже  не  страшно  вже  летіти  вам,
ви  знань  набрались  й  мудрості  чимало,
Пустились  рук  і  вчительки  і  мам,
такі  сміливі    й  самостійні  стали.
А  ви  згадайте  як  не  так  давно
прийшли  до  класу  ви  такі  маленькі...
Таким  широким  здалося  вікно
й  чомусь  важкими  рюкзаки  новенькі.
Вам  завеликими  були  парти,
й  високо  (надто  вже)  висіла  дошка,
всі  одинакові  були  букви
а  ви  -  кумедні  й  несміливі  трошки
Минали  дні...  під  вчительки  крило,
немов  до  мами,  ви  чимдуж  летіли  
знання  і  мудрість  й  ласки  джерело
в  Оксані  Володимирівні  ви  відкрили.
Секрети  стали  спільні  -  не  свої,
а  з  ними  легшали  складні  задачі
та  й    вчились  запросто  усі  вірші
і  переносились  разом    невдачі.

Шановна  наша,  мила,  дорога!
Ми  щиро  вдячні  за  невтомну  працю,
за  ваші  теплі,  золоті  слова,
які  лилися  у  серця  гарячі.
За  довгі  ночі  у  думках  без  сну,
якщо  хтось  раптом  засмутив  недумно...
Несіть  же  й  далі  школярам  весну,
хоча  сьогодні,  мабуть,  теж  Вам  сумно.
Хай  Бог  опікою  огорне  Вас,
Марія-Діва  шле  благословення,
щоб  вогник  радості  в  очах  не  згас,  
а  учні  й  далі  щоб  були  натхненням.





адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792830
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.05.2018
автор: Ксенія Фуштор