В країні тихо, король спить.
Навіть пташки́ затамували подих.
Замовкло все, щоб не будить.
Король готується на подвиг.
Бо зранку буде знову бій:
Страшного змія має він здолати,
Безстрашно влучити у ціль
І переможно повернутись у палати.
В підвалах вже кипить робота.
Придворні блазні метушать.
Без сну працює вся голота.
Змія пошити всі спішать.
А вранці бій, а потім свято.
В монарха посмішка блистить.
І всі плазують так завзято,
Хто краще пану підлести́ть.
«Король могутній! Король сильний!», –
Кричали блазні всі чимдуж.
Слова підхопив натовп вільний,
Разом кричав усякий муж.
Та ввечері, коли для свята
Логічний наставав кінець,
Усі ішли у свої ха́ти
І все зникало нанівець.
Не було свята, було сумно.
Ніхто не голосив похвал.
І королівство все безшумно
Ховалось за десятий вал.
І там всі відкривали душу,
Жалілись на своє життя.
Та жоден клятви не порушив,
Не виступив проти отця.
І попри сльози й нарікання,
Знемогу, біль, біду, страждання,
Усі терплять, бо звикли так.
Хоча б на ніч знімать ковпак.
Хоча б на ніч знімать ярмо.
Вдихнути волі досхочу.
Та ранок прийде все одно.
Зага́сить він нічну свічу.
І знову все піде у танець –
Блазні і слуги всі у мить.
Король – то вам не голодранець.
Король могутній! Грім гримить.
Хоч сміх приховує їм сльози
Тремтіння душ і стиск сердець.
Ніхто не хоче при дорозі
Тихо чекати свій кінець.
Та й тут не прийняте скиглі́ння.
Тут навіть лист не шелестить.
Тихенько лине десь моління.
В країні тихо – король спить.
30.07.2017 р. © В. Загрійчук
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792824
Рубрика:
дата надходження 23.05.2018
автор: Володимир Загрійчук