Нічого не можу з собою зробити… Люблю чоловіків із широкою душею. Їх майже не має, але є… Серед чоловіків є і меценати і волонтери, і просто люди, які здатні безкорисливо допомогти і отримати від цього задоволення для душі і серця. Є ж чоловіки, які здатні любити не за статки, не за досягнення своєї мети, а просто любити і світитися від кохання обличчям, душею, радіти кожному прожитому дню… Я розумію, що ХХІ століття, це не XIX століття, але іноді так хочеться помріяти. Але по суті маємо те, що маємо. Наразі сильні жінки, вони здатні і заробити і прогодувати дітей, і коли залишаються самі без пари, чомусь кажуть, що стало легше. Я не кажу, що так вважають всі жінки, але переважна більшість. Якщо сто років назад чоловіки забезпечували повністю сім’ю, і це вважалося нормою, то зараз вони так не вважають. Мало зустрінеш українських, чи за межами України сімей, котрі живуть за таким принципом. Зараз жінка виконує всі сімейні обов’язки самостійно і чудово з цим вправляється. Жіноча незалежність показує нам настільки сильна жінка, і наскільки чоловіки перестали поважати жіночу працю. Чоловіки не помічають щоденної праці своєї половинки, для них нормально, що вдома чисто, наварено, діти доглянуті, уроки вивчені, а якщо це ще і село, то і городи не стоять у бур’янах, і худоба нагодована. А ще не забудемо про те, що дружина повинна працювати на роботі, бо кошти зась, вам ніхто так не дасть, а якщо і дадуть – то викажуть. Я не хочу образити чоловіків, ні в якому разі, я хочу, щоб вони побачили біля себе матір, дружину, сестру, бабусю і їхню щоденну працю. Жалійте їх, цінуйте і допомагайте, адже ви бачите їхню працю, і думаєте, що так і повинно бути, а вона, ваша найрідніша людина в світі, можливо Вам нічого і не скаже, а тільки в думках пожаліє сама себе.
Чоловіки, я не хочу Вас образити. Серед Вас є багато хороших татусів, братів, рідне плече, на яке можна "притулитися"( спертися) у важку годину. Мені хочеться, щоб задумалися про це ті люди, які можливо раніше про це не думали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2018
автор: Людочек