Шепчуть губи ім’я

Шепчуть  губи  ім’я,
Що  на  серце  лягло.
Я,  немов  немовля,
Все  чекаю  його.

Бо  без  нього  весна
Й  не  весна  у  цвіту.
Бо  без  нього  весна,
Геть  втрачає  красу.

День  хмурніє  увесь,
Хоч  і  сонце  в  вікні.
Любов  має  терпець
Та  рахує  лиш  дні.

Коли  зустрічі  мить
Так  жадана  прийде.
І  життя  новий  зміст
Ув  обіймах  знайде.

Заясніє  в  душі
Чуйний  вогник  тепла.
Поцілунки  міцні
Сум  зітруть  із  чола.

21.05.18

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792663
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2018
автор: Валентина Ланевич