розлущивши соромні таємниці,
відтявши слово від його коріння,
довершуєш_ шліфуючи дрібниці_
складний дизайн епічного падіння_
допоки гріло ігрище ілюзій
закинуту в крихку рельність душу,
хитав дахи на монохромній смузі
і лоскотав завмерлих непорушно_
...так вигорають бур'яни емоцій_
так вигризають серцевину правди_
як перед брамою, у вицвілому оці
схрестилися мигтючі алебарди_
так власну тінь беруть за гнуті роги_
так підрізають рудиментні крила_
так в мур до неба зваблює дорога_
так чорна хмара накриває схили_
так вщент ламають заржавілі пута_
так роздирають оболонку віри_
так йдуть забутим в котрий раз маршрутом
в голодну пащу вогняного звіра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792394
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.05.2018
автор: Ки Ба 1