Не відпливай, тумане, білим лебедем надії.
Спинись на плесі річки, хоч би на одну хвилину.
Тебе удалеч гонять відчайдушні вітровії,
Як ту легку, пухку, незвідану ніким хмарину.
Чомусь не слухаєш, і котишся вперед клубками —
Тоді візьми з собою всі тривоги і печалі,
І сумніви розвій, що назбиралися з роками,
Залиш мені прозорість на життєвому причалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2018
автор: Lana P.