З тепла домівок наших ситих
Ми дуже любимо судити
Як інші люди мають жити
І що робити.
Нам ліньки із дивана встати,
Для інших трішки недоспати,
Нічого з того не чекати,
Щось дати.
Скривившись: "Я тобі не вірю",
Добро цинізмом любим мірять.
Сховатися у масі сірій -
Нещирій.
Нехай. Хтось тихо себе тішить,
Що так тепліше і простіше,
Нічого по собі не лишать,
Мов миші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792289
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.05.2018
автор: Сергій Рівненський.