Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791368
Благословило небо Вознесіння,
потужні хмари дощ несуть,
пливе армада хмарок далі,
що принесе, а чи знайдуть?
Удалину веде дорога,
де трави весняні ростуть,
куди і хто по ній проходить,
і проведе кого у путь?
Весняний вітер вільно віє,
дерева хилить і кущі,
хто опиратися зуміє?
А вітер далі полетів.
Іще віконечка у небі сині
і хмари не закрили їх,
наповнюється ними небо,
бо може бути дощ за мить.
Горби й долини, переліски,
відтінки зелені багато навкруг,
вона внизу, а угорі – віконця,
відтінків сині в небі круг.
Хмари низькі, гаї чіпають небо,
на горбі – стовп і дерево - сухе,
дощ дерево на пагорбі полиє,
чи трапиться жива гілка іще?
Високі трави луговії
нахилить вітер, дощ поллє
і знов на польовій дорозі
хтось із собакою іде.
Три далекії куполи церкви
із зелені сріблом зорять,
а небеса над ними - вищі,
їм світ внизу благословлять.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792804
18.05.2018.
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“Симфонія небес на свято Вознесіння”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2031630947092712&set=pcb.2031632620425878&type=3&theater
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792266
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 18.05.2018
автор: Светлана Борщ