Мій прапрадід з далеких тих древлян,
Що волю цінували вище, ніж княгиню,
Один з небагатьох чоловіків-слов’ян,
Що замість рабства вибрали могилу.
Та волі слід лишив він на землі,
Зерно її зійшло в їх праонуках –
Старі, дорослі вони вже, а чи малі –
Безпомилково волі чують звуки.
А їх уже несила заглушить –
Зерно те зійде й в інших поколіннях,
Заставить волею також нас дорожить,
Щоб мали Богу й волі поклоніння.
24.03.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792131
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 17.05.2018
автор: Ганна Верес