З лугом вітатись – свято,
Пахи пускають квіти.
Коники-стрибунчата
В’ються. Ще ті джигіти!
Горло пташа тренує,
Звуки лоскочуть простір.
Став, наче чай, парує,
Качку чекає в гості.
Міряє землю бусол.
Жук засукав рукава,
Ґава згубила буси –
Грають вогнем у травах.
Павиче око плавно
Нурить у квітне море.
Вітер сонату Гайдна
Грає в театрі Флори.
Тим подарує свято
Луг, в кого серце – плавні,
Вуха – стійкий локатор,
Очі – біноклі справні.
Плавні – заплава.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792096
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.05.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)