КОЛИ ПАЛАЛИ МОСТИ…

Поховано  дні  близкості,-
Я  Вам  не  скажу  :"Ти"
Греміли  громи-блискавки,
Коли  палали  мости!

В  коханні  нема  вічності!
Нас  хвилями  крив  гнів!
Розбитий  кришталь  ніжності
Так  жалісливо  дзвенів!..

Занадто  булО  гордості,
Й  відсутності  каяття...
А  нам  би  тоді  мудрості
Простить,  і  любить  життя.

Ми  б  всесвіт  могли  рухати!
Підкорювати  світи!
І  тишу,  нічну,  слухати...
І  спогади  берегти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791939
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2018
автор: Оля Вашека