Угледів вранці світлі далі
І обернувся жити далі.
Щоб поміж хмурого ненастя
Потримати краєчок щастя…
Залип в яскраві сни,
Вже досить зрадливої весни.
Не просить серце новизни.
І відокремлююсь на «ви».
Шукаю тиху долю,
Де щонайменше двоє…
Такий простий прогрес –
Усе, що має сенс.
Вітатися до нижніх.
Молитися за ближніх.
Охороняти щастя
Від хмурого ненастя.
Ю.П.
2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2018
автор: Посух