Під шапкою - невидимкою заховався спокій,
А тривога зусібіч скородить глибоко.
Плаче небо у хмаринах, хмурить брови, супиться--
Cипати погрозами ще не скоро втомиться.
Кличуть вперто хмари сиві собі в поміч холод.
Пошушукались віч-на-віч й, мабуть, дійшли згоди:
Закрутилась - завертілась дужча непогода--
Холод, дощ і лютий вітер нині верховодять.
Запалю у хаті світло, дам тепла природі--
Може, моє благородство стане їй в пригоді.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791813
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.05.2018
автор: Valentyna_S