Пішов місяць, ніч шукати,
Ти чому, вийшла із хати?
Розпрощалася з красою,
Пройшлась срібною росою.
Сам здивований, дивився,
Ой біда, чи заблудився?
Де ж ті зорі, всі подружки?
Де чудові говорушки?
Видить ранок доганяє,
Небо колір, геть міняє,
Вже й сміються всі хмаринки,
Чарівні, пливуть перинки.
Тож блідий, геть зажурився,
І за сонцем покотився,
Це він мабуть, попав у день,
Себе сварить, - От старий пень.
Чи сховатись, може в шати,
Ні, ще хочу мандрувати,
Як позбутись самотності,
Ждав від неї, чарівності,
Вже й за обрій заховався,
Там зустріти сподівався.
2014р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2018
автор: Ніна Незламна