На годиннику - пів на першу,
По дванадцятій половина,
Бог заснув, ні за ким не стежить
І посапує, мов дитина.
На годиннику - пів на першу,
На ногах тільки я та біси
Залишають примарну вежу
Під порипування завісів.
За хвилину стукають в двері,
Хоч відчинено - надто чемні,
Могікани пекельних прерій,
Надто мудрі, бо надто древні.
Грають в шахи, димлять кальяном,
Підбивають продати душу,
Я б погодився форте чи п'яно,
Я б погодився, та не мушу.
Та й не змушують - просто жарти,
Бісам нудно і бісам хтиво
Поміняти до пекла плацкарту
На терпке нефільтроване пиво.
Я сміюся, бо й так у пеклі,
Біси знають й собі регочуть...
В шахи з бісами... Так запекло...
Проти ночі усе, проти ночі.
Продирають горлянку півні,
Щоб утретє... Зітхають біси,
Недолугі, кумедні, дивні...
Не забути б про ті завіси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791727
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2018
автор: Redivivus et ultor